В селе Степок Андрушевского района на Житомирщине введен карантин на 60 суток. Послужило этому то, что во дворе одного из частных домов был убит дикий лис.
Как сообщили в пресс-службе главного управления МЧС Украины в области, 22 октября во двор местного жителя забежал дикий лис. Хозяин, не колебаясь, убил его.
Осведомленный мужчина передал "добычу" в Андрушевскую ветеринарную больницу для проведения исследований. На сутки позже было установлено, что убитое животное болело бешенством.
Контакты лис с людьми и домашними животными не зафиксированы, однако в селе карантин все же введен.
Відповідно до Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 році Державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 5 серпня 2009 року, в кожному населеному пункті району проводиться відповідна робота. Про те, що вже зроблено, а також про проблеми й невирішені питання ми вели розмову з головою районної державної адміністрації Катериною Іванівною КУРСОН. - Скажіть, скільком жителям нашого району необхідно виготовити Державні акти на право власності на земельні ділянки? - В даний час в районі проживає 35598 чоловік, з них 14785 користуються неприватизованими земельними ділянками. Саме їм необхідно виготовити й видати Державні акти на землю. - А скільки громадян подали заяви для оформлення землі, скільки укладено договорів для виготовлення технічної документації? Хто її виготовляє? - В районі працюють бригади спеціалістів, які обстежують земельні ділянки та виготовляють технічну документацію. Це ПП Старущик та ПП “Геозем”, ЗАТ “Житомирбудрозвідування”, ТОВ “Поліський край”. В даний час ці бригади працюють в Андрушівці, Городківці, Волиці, Крилівці, Малих Мошківцях. Відділом Держкомзему від органів місцевого самоврядування вже прийнято та зареєстровано 3879 заяв громадян, укладено 3230 договорів на виготовлення технічної документації. А от 220 заяв повернуто, бо вони не відповідали земельному законодавству. - А скільки земельних ділянок уже обстежено? Чи є щасливчики, які одержали державні акти? - Обстежено 600 земельних ділянок (Андрушівка - 77, Волиця - 36, Городківка - 200, Крилівка - 29, Малі Мошківці - 51,Червоне - 207), виготовлено 66 технічних документацій, 51 знаходиться в стадії затвердження. Сорок жителів Андрушівки та двадцять шість - Малих Мошківець безоплатно оформили та одержали Державні акти на право власності на земельні ділянки. - Чи в усіх сільських радах приймають заяви від сельчан для оформлення Державних актів? - Згідно чинного законодавства такі заяви повинні приймати в усіх сільських радах. На жаль, Забарська, Зарубинецька, Іванківська не зареєстрували у відділі Держкомзему жодної. Сільським головам та апарату сільських рад варто більш відповідально ставитися до виконання своїх безпосередніх обов’язків. Адже настане час і люди зроблять відповідні висновки, бо ж вибори до місцевих рад не за горами. - Катерина Іванівна, у багатьох наших читачів виникає запитання, а чи встигнуть відповідні служби до кінця 2009 року виконати такий величезний об’єм робіт з обстеження земельних ділянок та виготовлення технічної документації на них? - На дане запитання однозначну відповідь дати складно. Як я вже говорила, у селах району бригади працюють - обстежують земельні ділянки. Всі терміни щодо оформлення Державних актів на землю витримуються. Вважаю, що спеціалістам Держкомзему та іншим господарським структурам слід також працювати ініціативніше й оперативніше. - Дякую за розмову.
Бесіду вела Марія Олексюк Андрушівська районна державна адміністрація
20 жовтня підписано Грантові Угоди між громадськими організаціями селища Червоне, села Любимівка та відповідними селищною і сільською радами. Загальна вартість проекту поточного ремонту водогону в Червоному складає 110,0 тис. грн.: виділено з місцевого бюджету 49,5 тис. грн., зібрано коштів громади - 5,5 тис. грн. Даний проект фінансується Європейським Союзом та співфінансується програмою “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” для Червоного в сумі 55,0 тис. грн., для Любимівки ця сума складає 65,7 тис. грн. і буде використана на ремонт загальноосвітньої школи. Крім того, для Любимівки з місцевого бюджету виділено 59,1 тис. грн., кошти громади - 6,6 тис. грн., а загальна вартість проекту складає 131,4 тис. грн.
Життя людини - єдине і неповторне. І тому кожен повинен вчитися його берегти. Цієї мудрої і дуже важливої науки ми цікаво і весело вчимо своїх вихованців: з казкою, віршем, загадкою, прислів’ям, щоб одержана інформація стала для них не лише сумою знань, а й стійким переконанням, нормою життя. Саме в такому руслі пройшла в 3-Б класі відкрита виховна година на тему: «Наш друг - дорожній рух». До школярів завітав старший лейтенант, інспектор адмінпрактики відділення Державтоінспекції в м. Андрушівка Тудосе Олександр Вікторович, який ознайомив учнів з Правилами дорожнього руху. Класний керівник Говорадло Інна Борисівна разом зі своїми вихованцями в казковій формі продемонстрували, як виконують правила. Хоча їх у нас є немало, але варто основні знати та виконувати. Головними з-поміж таких є Правила безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Діти охоче відповідали на запитання вікторини, відгадували загадки та грали в гру «Світлофор». Виховна година була змістовною та цікавою. Проводячи бесіди та виховні заходи, вчителі нашої школи ретельно готуються до них, знаходять цікаві факти, часто проводять їх у вигляді рольової гри. А школярі завжди запам’ятовують і виконують всі правила, які вивчаються на уроках та позакласних заходах, бо усвідомлюють, що від цього залежать їхні життя та здоров’я.
Чарує нас своїми яскравими барвами осінь, але вже перші заморозки пригнічують золоте цвітіння чорнобривців, які квітують майже біля кожної садиби. Саме на початку листопада відзначають своє професійне свято працівники соціальної сфери. І це справедливо, бо вони піклуються про людей, у життя яких прийшла осінь. Мої колеги лікують людей словом, добрим ставленням, моральною підтримкою. Ми завжди намагаємося бути чуйними, терплячими, милосердними, прагнемо зрозуміти і допомогти тому контингенту людей, який обслуговуємо. Майже 15 років працює в управлінні Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Міняйленко Валентина Михайлівна - головний спеціаліст відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за цільовим використанням коштів. Це знаючий свою справу працівник і мудрий наставник для молодих спеціалістів управління. Завжди доброзичлива і врівноважена, вона віддає тепло своєї душі улюбленій справі, а ми, колеги, завжди відчуваємо на собі силу її рішучого і водночас м’якого характеру, професійної вимогливості. В неї особливий підхід до людей і бажання допомогти, підтримати, порадити. Цьому її навчило життя. Валентина Михайлівна - чудова господиня, кохана дружина та любляча мама, турботлива бабуся. Щовечора поспішає вона додому, де на неї, стомлену і заклопотану, чекає дружна родина. Яке це щастя - тиха сімейна гавань, де завжди можна знайти розуміння і підтримку.
Ірина Бонюк, Головний спеціаліст-інженер відділу пенсійного забезпечення Андрушівська районна державна адміністрація
«У щастя людського є рівних два крила - троянди й виноград, прекрасне і корисне». Ці високі слова незабутнього сина поліської землі М. Т. Рильського розкривають одвічну філософію буття: людина не може жити без творчості, що підносить її над буднями, надихає на добро, допомагає збороти всі бурі житейського моря. Культура і мистецтво, самодіяльна творчість - то духовний стрижень сили і нескореності, могутня основа, на якій виростали, якою збагачувалися творці Української держави і матеріальних цінностей нації. 19-20 жовтня в Національному палаці «Україна» м. Києва проходив творчий звіт Житомирщини на фестивалі мистецтв України, в якому активну участь брали працівники культури та народні аматори нашого району. Цього року українську пісню пропагував народний фольклорний ансамбль «Молодички» (керівник В. Ф. Рожко). Районною бібліотекою (Н. В. Шпаківська) була організована виставка виробів народних майстрів та майстер-клас вишивки і ткацтва, які визнані одними з кращих. Центровим, звичайно, був рушник нашого району, який два роки тому вишили районні вишивальниці за старовинними орнаментами нашого регіону. Були представлені і рушники переможців цьогорічного конкурсу «Рушники мого краю»: весільні, плечові, під коровай, обереги, родинне дерево та ін. На їх фоні народні умільці демонстрували процес виготовлення рушників. Дуже зацікавила Президента України В. Ющенка, який оглядав виставки, старовинна прялка, на якій пряла пряжу майстриня по ткацтву З. Кучинська, одягнута у власноруч пошитий національний український одяг. Слід зазначити, що вже вчетверте проходить такий фестиваль, і жоден з них не відбувався без участі представників нашого району. І тому всім, хто брав участь у концерті, сидів у глядацькій залі, було приємно почути серед нагороджених працівників культури і мистецтва Житомирщини прізвище Галини Іванівни Білецької, якій Указом Президента України присвоєно Почесне звання Заслужений працівник культури України. Звичайно, це висока відзнака напруженої роботи всіх працівників галузі, насамперед керівника. Адже відомо, що корабель іде правильним курсом тоді, коли ним керує вмілий і досвідчений капітан. Районній культурі повезло, коли начальником відділу понад десять років тому була призначена Г. І. Білецька. Саме завдячуючи наполегливості цієї жінки, район має сьогодні один з кращих в області будинок культури, а народний ансамбль пісні і танцю «Криниченька», народний фольклорний гурт «Веселі музики», народний фольклорний ансамбль «Молодички» знають і за межами України. А в скількох конкурсах, фестивалях, ярмарках брали участь наші культпрацівники та аматори народної творчості! І звідусіль приїздили з призовими місцями, відзнаками, нагородами. На нелегкій і не завжди помітній праці, ентузіазмі й самовідданості культпрацівників тримається районна культура. А заспівувачем цікавих справ є начальник відділу Галина Іванівна. Саме в цій чарівній і милій жінці, незгасимо палає промінь духовності. Джерела її творчості народжують і живлять ріку великого мистецтва, вершинні його злети. Властивий їй життєдайний оптимізм і весела вдача допомагають згуртовувати навколо себе таланти району і втілювати в життя всі найзаповітніші задуми і плани. Хай не міліють Ваші, Галино Іванівно, колодязі ідей! Продовжуйте і надалі з Вашим колективом зберігати національні та культурні традиції, примножувати пісенну спадщину творчих колективів Андрушівщини.
Гортаючи золотi сторiнки Житомирщинi просто грiх не згадати про родину Терещенкiв. Цукровi заводи в Андрушiвцi, Великих Коровинцях i Червоному у свiй час славились далеко поза межами областi. А iхнi власники ще й досi асоцiюються iз наймасштабнiшим проявом меценацтва i доброчинностi. Але така уже людська сутнiсть, що добро забуваeться найпершим. Нинi про рiд Терещенкiв нагадують лише руiни iх розкiшних палацiв i тi ж таки заводи, що поступово повторюють долю маeткiв.
В Нехворощі 14 жовтня 1919 року в селянській сім’ї Василя та Ганни Захарків народилася дівчинка, яку назвали Розалією. Дитинство було тривожним, бо тривала громадянська війна. У сім’ї підростало п’ятеро дітей. Всі змалку були привчені до праці, допомагали по господарству. Перед війною поєднала Розалія свою долю з Петром Козінчуком. Народила йому 5 синів і дочку. Та недовго діти тішилися батьком: Розалія Василівна рано овдовіла і всі клопоти про сім’ю взяла на свої плечі. Важко було одній: лягала спати і прокидалася з однією думкою - чим нагодувати дітей. Ходила на торфорозробку, бо там хоч щось та платили, потім працювала в колгоспі. Одного бажала, щоб діти виросли порядними людьми. Через це змалку всіх до праці привчала, тлумачила, щоб були скромними і ввічливими. Діти вдячні матері за науку. Про це вони казали неньці і в день її 90-річчя, яке та зустріла нещодавно. Її гордість - це дочка Юлія, сини Василь, Микола, Леонід, Станіслав, Павло, а ще 8 онуків і 11 правнуків. Поки здужала, жила Розалія Василівна у рідній Нехворощі, а оце два роки тому переїхала до дочки в Андрушівку. У бабусі й досі світлий розум, завидна пам’ять, поміркований характер. Старенька допомагає по господарству, любить читати газети. Коли діти, зібравшись у сімейному колі, починають говорити про хвороби, бабуся Рузя жартома вставить: «А в мене нічого не болить!». Така вона в нас, Розалія Василівна, трудівниця, оптимістка, мати-героїня і просто хороша людина.
13 октября 35-летний житель г. Андрушевка Житомирской области обратился к работникам милиции с заявлением о том, что из его гаража, путем повреждения окна, неизвестным похищены автомагнитола и автомобильный телевизор, чем вызван ущерб на общую сумму 1 тыс. 350 гривен. Об этом Житомир.info сообщает пресс-служба УМВД Украины в Житомирской области.
Сотрудники уголовного розыска установили, что это преступление совершил 21-летний безработный житель района, у которого похищенное изъято.
Філія “Андрушівський райавтодор” - одне з тих підприємств, яке працює з прибутком, не маючи боргів по зарплаті та по внесках і податках. Треба віддати належне і керівництву, і колективу в цілому. Незважаючи на те, що матеріально-технічна база філії застаріла, тут, образно кажучи, дають машинам друге життя, бережуть їх, вміло експлуатуючи, реставрують. Таким чином, за 9 місяців підприємство виконало всіх робіт на суму 2049,3 тисячі гривень. На ремонт дорожньої мережі з державного бюджету виділено 2087,4 тис. грн. Ці кошти освоєно майже на 80 відсотків. Серед відремонтованих об’єктів - дороги на вулицях Житомирська, Шевченка, Франка (не до кінця) в Андрушівці, міст через Гуйву, що в районі Загреблі. Ці роботи проведені за кошти субвенції на утримання доріг комунальної власності в сумі 299,9 тисячі гривень. Укладені також договори із Івницькою, Городківською, Зарубинецькою, Старокотельнянською, Бровківською, Павелківською сільськими радами на ремонт доріг та благоустрій населених пунктів. Роботи на цих територіях ведуться в міру надходження коштів від замовника. Для утримання в належному стані доріг у зимовий час підготовлено грейдер, трактор з навісним очищувачем, припасли достатню кількість піску й солі для посипання. Дорожники господарюють ощадливо, незважаючи на економічну скруту, зуміли за власні кошти купити новий спецавтомобіль марки ЗІЛ, трактор МТЗ-92. В успіхах колективу - праця кожного робітника, гуртом вболівають за діло. Дисципліна в колективі - на першому плані, а вона - невід’ємна складова успіху. Додає честі колективу й те, що у філії - висока культура виробництва: територія - у зразковому стані, робочі місця ремонтників - теж. Тут створені належні побутові умови. Заробітна плата своєчасна. Її середній розмір - в межах 1300 гривень на місяць. Все це сприяє стабільності в роботі, плинність кадрів зовсім незначна - багато працюючих на підприємстві трудяться по 10-20 років.
14 жовтня. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством… Зранку на шкільному подвір’ї звучить музика, святково прибраний вхід до приміщення. Біля кожного кабінету - виставка квіткових композицій під назвою “Красуйсь, гімназіє, в дитячім квіті”. Господарі - одинадцятикласники. Це вони чекають на гостей. Серед найпочесніших - ветерани вчительської праці. В одному з кабінетів відбулася тепла зустріч трьох поколінь: сьогоднішніх випускників, випускників 1954 року та досвідчених, мудрих вчителів-ветеранів. Нові часи, нові завдання, нові вимоги, новий ритм життя нинішніх учнів не завадив із щирою цікавістю вслуховуватись у розповіді вчителів про свій перший урок, кумедні випадки, про шкільних всезнайок і пустунів. А далі - традиційне свято повноліття “Ми - спадкоємці цінностей держави”. Старшокласникам гімназії урочисто вручають паспорти. Їх вітають начальник паспортного столу Мосузенко Ю. В., батьки. Учні у відповідь дарують присутнім чудові пісні про Україну, танці. Молодші друзі на згадку дарують шістнадцятирічним дбайливо сплетені в пучечки барвінок і калину. “На життєвих вітрах вічно світить хай вогник твій, школо!” - назва концерту, що тривав у районному будинку культури. Його розпочали вчителі гімназії танцем з рушниками. Не передати словами ту самовіддану працю, той гідний наслідування ентузіазм, який супроводжує роботу вчителя. Наша доля щаслива, бо кожен педагог прагне світ обійняти і вкласти в душі, серця своїм учням. “Меди і терни”, - так назвала у своєму виступі-привітанні директор гімназії А. Л. Михайловська роки життя і праці А. І. Семенової та П. І. Коваль, що прийшли на свято. Їм особлива увага, особливі вітання за творчий неспокій, за добру лагідну вдачу, красу душі, за відданість професії. Першими вітали весь великий колектив учнів та вчителів гімназії почесні гості нашого свята - голова районної державної адміністрації К. І. Курсон і голова районної ради В. Б. Шпаківський, які подарували школі інтерактивну дошку. Від управління освіти і науки облдержадміністрації виступила спеціаліст управління О. М. Тимченко. Почесними грамотами управління освіти райдержадіністрації нагородила голів методичних об’єднань гімназії начальник відділу Л. В. Ковальчук. Всіх присутніх у залі вразив фільм про історію становлення навчального закладу. А ось і кульмінація свята: на сцену виходять 60 вчителів, що працюють у гімназії, а учні під оплески запрошують приєднатися ветеранів педагогічної праці. І лине в зал однаково дорога для всіх пісня “Команда молодості…” Стало тепло і радісно від єднання поколінь, від неперервності нитки життя, традицій закладу. Щиро привітала усіх присутніх Р. А. Животовська - ветеран освітянської ниви, талановитий педагог, керівник клубу “Надвечір’я”. Нас вітали депутат обласної ради від Народної Партії М. Олещенко, представник першого випуску школи Л. Щербакова, наші випускники багатьох попередніх років. І всі вони прийшли з подарунками для сьогоднішніх учнів. А депутат обласної ради від Партії регіонів А. Дяченко, привітавши гімназію з ювілеєм, передав допомогу на умеблювання гімназійної ”Світлиці” - майбутнього музею закладу. Сучасне гімназії - це Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення. Тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. Тож бажаємо усьому колективу педагогів, учнів сміливо обминати підводні рифи, чутливо вловлювати вітер змін в освіті, надихати усіх своїм творчим неспокоєм!
14 жовтня 2009р. Незвичайним був цей осінній день для всіх, хто має хоч якесь відношення до Андрушівської гімназії. Цього дня тут відбулося величне свято - відзначення 70-річчя навчального закладу. Материнським привітом зігрівала школа кожного, хто прийшов, приїхав на зустріч з дитинством. Сайт Андрушівської гімназії http://2school.info
14 жовтня Андрушівська гімназія відзначила 70-ліття з часу заснування.
Для народного депутата України, голови Житомирської обласної організації Партії регіонів Миколи Присяжнюка вже стало традицією всіляко підтримувати молоде покоління області: «Що посіємо сьогодні в душах цих хлопців і дівчат – те проросте через кілька років. Сьогоднішнє молоде покоління – це запорука завтрашнього злету нашої держави».
До ювілею у гімназії вирішили відкрити світлицю – своєрідний музей, відвідувачі якого зможуть дізнатися про історію школи і сьогоднішнє життя гімназії, про здобутки колективу та учнів.
- На жаль, сьогодні з бюджету майже не виділяються кошти на подібні цілі, - зазначив депутат обласної ради від Партії регіонів Едуард Ставицький.
– Проте Партія регіонів виконує обіцянку, дану в рамках акції «Віктор Янукович почує кожного». Ми почули звернення керівництва гімназії. Ми почули про бажання учнів мати такий музей.
Народний депутат Микола Присяжнюк та депутат обласної ради Едуард Ставицький подарували гімназистам усі необхідні для світлиці меблі.
- Саме освічена та здорова молодь допоможе нашій державі розвиватися економічно, культурно та соціально, - зауважив у привітальному слові депутат Житомирської обласної ради, заступник голови обласного партійного осередку Андрій Дяченко. – Гімназія славиться обдарованістю школярів та професіоналізмом учителів. Адже тільки за останні три роки 16 учнів гімназії стали призерами обласних олімпіад.
Партія регіонів почула і крик про допомогу з села Новоівницьке Андрушівського району. Після розформування військової частини з балансу Міністерства оборони був знятий дитячий садочок – і проблеми малечі стали мало кого цікавити. Зокрема, гостро постала проблема умеблювання: кілька тижнів тому маленька дитина впала зі зламаного стільця, травмувавши голову. Завідуюча дитсадка звернулася до Партії регіонів з проханням допомогти.
На проблему оперативно відреагував активіст Партії регіонів, куратор Андрушівської районної організації Ігор Якубович, який завжди переймається проблемами кожного мешканця району і по мірі можливостей намагається знайти вихід із ситуації. Так, малюки з Новоівницького вже обідають та граються, сидячи на нових стільчиках.
- Кожен із нас повинен розуміти, що особливу увагу потрібно приділяти нашому майбутньому – нашим дітям, - зазначив голова Андрушівської районної організації Партії регіонів Віктор Гладунець. – Якщо держава не може потурбуватися про них самостійно, це повинні зробити ми. Партія регіонів і надалі максимально приділятиме увагу проблемам дітей і молоді.
Є особлива категорія жінок, котрі, здається, у які б часи не жили, неодмінно утвердилися б як непересічні особистості - інтелектуали, талановиті лідери і водночас світлі стилем життя, здатні щедро віддати свої знання, подати руку допомоги, не стримати сліз, коли комусь боляче... Добре відома і знана жінка на Андрушівщині - директор ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” Матвієнко О.Ю. (фото). Якщо коротко охарактеризувати цю жінку, я без лукавства сказала б - це справді гармонійна особистість. Багато чого їй подарували Бог і доля, але й сама вона доклала чимало зусиль до того, аби жити в рівновазі з собою та людьми, лишити слід на землі. Народилась Оксана Юріївна в нашому місті в родині Хомичів. Мама, Валентина Іванівна, була вчителькою Гальчинської школи, батько, Юрій Михайлович, працював на Андрушівському цукровому заводі. В 1978 році вона закінчила із золотою медаллю Андрушівську школу № 2. В цьому ж році стала студенткою Київського інституту харчових технологій ім. Мікояна. Після закінчення вузу без вагань попросилась на Андрушівський маслосирзавод, хоч були пропозиції лишитись в столиці. І в трудовій книжціі з’явився запис № 1- мікробіолог Андрушівського маслосирзаводу. Відтак за 25 років трудової діяльності на заводі вона пройшла пліч-о-пліч з працівниками непростими дорогами виробничника - від технолога, бактеріолога, начальника радіологічної лабораторії, зав. виробництвом до директора заводу. На цій посаді Оксана Юріївна 12 років. За роки її керівництва різні часи переживав завод. Але в останні роки - це стабільне підприємство з високим рівнем виробництва, де трудиться майже 600 працівників. Високі показники підтверджують численні нагороди, дипломи та відзнаки, що зберігаються у кабінеті Оксани Юріївни. Торгова марка «Золотава» відома не лише по всій Україні, а й за її межами. Жодне представлення Житомирщини не відбувається без продукції ТОВ “Андрушівський маслосирзавод”. В цьому велика заслуга особисто Оксани Юріївни. В цій жінці поєднані принциповість, вимогливість керівника та водночас небайдужість, щедрість і людяність. Матвієнко О. Ю. займається і доброчинними справами. Не стоїть осторонь благодійних акцій в районі, що стосуються дітей-сиріт, інвалідів, ветеранів, допомагає бюджетним установам, рідній школі, де навчалась. Жодне свято у місті чи районі не проходить без допомоги підприємства. У Оксані Юріївні поєднуються керівник, чарівна жінка, добра дружина, мама двох доньок, бабуся, вірна подруга та прекрасна господиня. Минулого року вона стала переможницею обласного конкурсу «Квітуче моє Полісся». Уся садиба Матвієнків з ранньої весни до пізньої осені квітує. А на присадибній ділянці вирощує господиня усілякі чудернацькі овочі, про які з захопленням усім розповідає. А ще помітний пагінець дерева життя Оксани Юріївни - громадська робота. Протягом восьми років вона є активним членом президії районної ради жінок. Усі справи жіночої ради - це і її досягнення, її життя. І ось напередодні Дня працівників харчової промисловості радісна звістка прийшла у наш район: Указом Президента України Матвієнко О. Ю. нагороджена орденом княгині Ольги. Ця заслужена нагорода - як оцінка всього життя Оксани Юріївни. Бо вочевидь вона зуміла (попри всі складнощі та негаразди, які випали на долю жінки-керівника, громадського діяча) зберегти в собі чисті паростки добра і доброти, любові до рідного краю, людей, з якими живе і працює, своєї родини. Президія ради жінок щиро вітає Оксану Юріївну з високою нагородою і зичить міцного здоров’я, щасливого буття та довгих років активної праці на ниві утвердження та розбудови Української держави.
Народилася Любов Андріївна в мальовничому селі Яроповичі 18 червня 1922 року в багатодітній селянській родині - крім неї було ще четверо дітей. Сім’я проживала в постійних нестатках, а на додачу ще й згоріло обійсце. Тому дитинство Любки (так її називали) було голодним і холодним. Батьки намагалися вибратися зі складної скрути, невтомно трудилися самі, привчали і залучали до праці дітей. Вже у п’ять-шість років Любка, як могла, їм допомагала: няньчила меншого братика, пасла корову, збирала дари лісу. А коли пішла до школи, то в період літніх канікул також заробляла трудодні у створеному колективному господарстві. Та час навчання непомітно пролетів, на руках - атестат зрілості. Але ще не вщух в душі щасливий гамір шкільного випускного балу, як розпочалася війна. Щоб не потрапити до фашистського рабства, багато людей, особливо активістів, членів партії і комсомолу, евакуювалися. В їх числі була і комсомолка Любов Любченко. Доля закинула її аж на Урал, де українська дівчина виготовляла снаряди, щоб громити ворога. Там Любов Андріївна за доблесну працю була нагороджена орденом «Знак Пошани», стала комуністом. На початку 1944-го Любов Андріївна повертається в рідні Яроповичі, цього ж року стає студенткою Житомирського сільськогосподарського інституту. Після закінчення навчання її з дипломом вченого агронома направили на роботу у старокотельнянськии колгосп «Більшовик». А в 1950 році під час об’єднання цього господарства з колгоспом імені Тельмана, що також функціонував у Старій Котельні, Любов Андріївну обрали головою правління укрупненого господарства. Для трудівників села то були надзвичайно важкі часи: фактично не було тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, не вистачало коней і волів, з фронту не повернулося багато чоловіків, бракувало кваліфікованих спеціалістів. Значні обсяги польових робіт - оранку, боронування, культивацю - доводилося виконувати власними коровами колгоспників, переважала важка фізична праця. Та молодий керівник колгоспу не розгубилась, не впала у відчай. Опираючись на довіру і підтримку основної маси членів правління, керівників бригад, ферм, ланок та рядових колгоспників, ефективно використовуючи інститутські знання і набутки дворічної праці на посаді агронома, щораз набуваючи організаторського досвіду і вміння роботи з людьми, проявляючи наполегливість та вимогливість до себе і підлеглих, здійснюючи постійний контроль за виконанням нарядів і технологічних процесів, Любов Андріївна з року в рік домагалася поліпшення виробничих показників господарства. Варто сказати і про щорічне нарощування державної підтримки та допомоги у розвитку сільськогосподарського виробництва, зміцненні його матеріально-технічної бази. Тому в колгоспі стала зростати урожайність всіх сільськогосподарських культур, продуктивність громадського тваринництва, підвищувалася оплата праці сільських трудівників, їх трудова і виробничо-технологічна дисципліна. На фоні господарств району колгосп «Більшовик» став помітно виділятися в позитивному плані. Про господарські досягнення та про його молодого керівника почали все частіше згадувати на нарадах, в засобах масової інформації. Її ставили в приклад іншим. І незабаром за успішне виконання соціалістичних зобов’язань, досягнення високих виробничих показників колгосп «Більшовик» був занесений на обласну Дошку Пошани, а його голова Любов Андріївна за сумлінну працю нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Дещо пізніше вона була обрана депутатом Верховної Ради Союзу РСР. Районне керівництво вирішило приєднати до колгоспу «Більшовик» сусіднє старосільське господарство «Червоний Жовтень». До речі, в 70-х роках до «Більшовика» був приєднаний і колгосп села Івниці. Та Любов Андріївна і за таких обставин зуміла налагодити чітке управління і керівництво великим багатогалузевим сільгосппідприємством. Виробничі показники були значно кращими, ніж в інших господарствах. Тому справедливою оцінкою праці всього трудового колективу було нагородження колгоспу найвищою на той час нагородою - орденом Леніна, присвоєння звання «Господарство високої культури землеробства». «Більшовик» став обласною школою передового досвіду. А Любов Андріївна була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки Героя Соціалістичної Праці. Загалом за багаторічний і сумлінний труд Любов Андріївна була нагороджена ще одним орденом Леніна, багатьма медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, їй присвоїли звання «Заслужений працівник сільського господарства Української РСР». Любов Андріївна обиралася депутатом Верховної Ради СРСР шостого, сьомого, восьмого і дев’ятого скликань, делегатом п’яти з’їздів КПРС, трьох з’їздів Компартії України, III Всесоюзного з’їзду колгоспників, членом ЦК Компартії України і Житомирського обкому партії, багато років підряд була членом бюро Андрушівського райкому партії, членом Комітету народного контролю СРСР. Головою колгоспу «Більшовик» Любов Андріївна пропрацювала понад тридцять років. Тільки знаючи режим роботи тодішнього керівника сільгосппідприємства, можна уявляти, що то була за праця. Сьогодні багато хто може й не повірити, що молода, красива і тендітна жіночка мало не щоденно, в буденні й святкові дні, в погоду і в негоду піднімалася о 4-5 годині, а поверталася додому зовсім пізно. Постає запитання: що ж спонукало цю жінку до самовідданої, виснажливої праці? Знаючи Любов Андріївну тривалий час по спільній роботі, будучи в дружніх стосунках з нею та її родиною, ми з усією об’єктивністю даємо на нього відповідь. По-перше, це надзвичайно висока відповідальність за доручену справу, почуття партійного і державного обов’язку, безмежна відданість і любов до своєї рідної Вітчизни, до свого народу, щирий і глибоко усвідомлений патріотизм. Вона завжди свої і чиїсь вчинки оцінювала з позиції загальнодержавних і партійних інтересів та завдань. Її життя, трудова і громадська діяльність в повній мірі відповідали тодішньому афоризму: «Раньше думай о Родине, а потом о себе». По-друге, це її людяність і чуйність, які проявлялися в глибокій, щирій любові та повазі до людей, особливо до всіх чесних трудівників. Вона все робила тільки задля людей і для людей. Яскравим підтвердженням цього є постійне, цілеспрямоване поліпшення умов праці і відпочинку колгоспників, найвища оплата їхньої праці, включення Старої Котельні до числа 30 сіл Всеукраїнської програми зразково-показових сільських населених пунктів. Наслідком розбудови села і колгоспу стали добротні виробничі об’єкти, будинок культури і школа, побутова майстерня і колгоспна їдальня, ціла вулиця двоповерхових котеджів для трудівників тощо. Любов Андріївна допомагала всім, хто до неї звертався. Саме вона була ініціатором у вирішенні проблеми газифікації Андрушівки і району. Цілком справедливо односельчани називали її «наша матір». Але найважливішою рушійною силою в життєдіяльності Любові Андріївни була повна довіра, всіляка підтримка і допомога з боку соратників і помічників, яких вона вміло підбирала. Вона вчилась у них і була учителем, наставником і вихователем, з ними ділила успіхи і промахи в роботі, власні радощі й горе. З якою щирістю і гордістю вона відгукувалася про ветеранів Миколу Івановича Гебрича і Степана Прокоповича Ковальчука, секретарів парторганізації Генріха Адольфовича Скибу, Олексія Васильовича Моренця, Григорія Івановича Хомчука, своїх заступників Петра Онисимовича Таринського і Андрія Антоновича Денисюка, агрономів Лідію Йосипівну Іванченко і Андрія Адамовича Хоменка, трудових побратимів Володимира Павловича Аврамця - Героя Соціалістичної Праці, Василя Павловича Музичука, Марію Іванівну Дубовик, Василя Дем’яновича Очередька, Федора Лукича Марченка, Ананія Денисовича Войтка, Надію Василівну Довжук і багатьох-багатьох інших. Людська пам’ять так влаштована, що з часом випадають певні події, дійові особи. Але є й таке, що не забувається ніколи. Саме до «такого» і належить постать Любові Андріївни Любченко, жінки-патріотки, жінки-трудівниці, жінки-матері, Людини з великої літери.
Петро Михайленко, Раїса Ковтун, колишні секретарі Андрушівського райкому Компартії України. Новини Андрушівщини
HDMI - це стандарт інтерфейсу для передачі нестислих аудіо і відео даних у цифровій формі. HDMI представляє собою інтерфейс для з'єднання джерел цифрового аудіо та відео c пристроями відображення і цифровими ресиверами і підсилювачами звуку. Наприклад, кабель HDMI призначений для з'єднання ресиверів, плеєрів, рекордерів, відеокарт з телевізорами і домашніми кінотеатрами.
HDMI дозволяє передавати відео як стандартної чіткості, так і високої чіткості, а також передавати багатоканальний звук. HDMI інваріантний до джерела цифрового відео, оскільки стандарти ATSC, DVB-T, DVB-S, DVB-C служать лише для передачі, а HD-DVD, BlueRay, DVD для зберігання стислих потоків MPEG або H.264, які обробляються декодером, з виходу якого, за допомогою HDMI, незжаті цифрові потоки відео та звуку передаються пристроїв відображення.
При передачі по кабелю HDMI дані відео та звуку кодуються методом TMDS. Дані інтерфейс дозволяє передавати 8-канальний звук у незжатий формі, а починаючи з версії HDMI 1.2 і до 8-каналів однобітних (1-bit) звуку (це формат звуку, який застосовується в дисках Super-Audio CD). Оскільки в HDMI передається і відео і звук, то його сміливо можна назвати "цифровим SCARTом".
Вже на даний момент в даному інтерфейсі можна виділити кілька технологічних рівнів, описуваних послідовними версіями стандарту, а також кілька типів використовуваних конекторів-з'єднувачів.
Типи з'єднань
- На сьогодні є три типи з'єднувачів: Type A, Type B і mini. - Конектор HDMI Type A має 19 контактів, Коннектор Type B має 29 контактів. - Type B має розширений відео канал і дозволяє приєднувати пристрою з роздільною здатністю, більшим, ніж 1080p. - Type A сумісні зі стандартом з'єднання DVI-D Single Link, який використовується в більшості сучасних відеокарт і комп'ютерних моніторів. Таким чином, джерело DVI-D можна підключити до HDMI панелі або монітора через спеціальний перехідник, а пристрій-джерело HDMI до монітора DVI-D. Але в останньому випадку не буде передаватися звук (тому що DVI його не підтримує). Крім того, якщо немає підтримки HDCP, то джерело може або змінити якість виведеного сигналу (наприклад, деградувати його з ТВЧ в стандартне дозвіл), або не виводити взагалі. Практично всі HDMI пристрої підтримують HDCP, але багато DVI пристрої HDCP не підтримують. За аналогією, Type B сумісні з DVI-D Dual Link.
Специфікація
Канал TMDS:
- Передача даних відео, звуку і службових; - Метод передачі: У відповідності зі специфікацією DVI 1.0; Type A: розділ Single-Link, Type B: розділ Dual Link; - Частота передачі пікселів відео: Type A: від 25 МГц до 165 МГц, Type B: від 25 МГц до 330 МГц; - При передачі відеоформатів, частота вибірки яких нижче 25 МГц (наприклад, 13,5 МГц NTSC/480i) дані передаються по схемі повторення пікселів. Передається до 24 біт на піксель не залежно від частоти вибірки, аж до 1080p 60 Гц; - Тип кодування пікселів: RGB 4:4:4, YCrCb 4:4:4 (8 біт: 8 біт: 8біт), YCrCb 4:2:2 (12 біт, 6 біт, 6 біт); - Частота дискретизації звуку: 32 кГц, 44,1 кГц, 48 кГц, 88,2 кГц, 96 кГц, 176,4 кГц, 192 кГц; - Число каналів звуку: до 8.
Канал DDC (Display Data Channel)
- Служить для передачі джерела сигналу технічної інформації про пристрій відображення; - Передача даних по шині I2C з частотою тактованія 100 кГц; - Формат даних E-EDID за специфікаціями EIA/CEA-861B і VESA Enhanced EDID (v 1.3).
5 січня 2006 року набрав чинності Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” основною метою якого було упорядкування процедур видачі документів дозвільного характеру. Цей закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів. На виконання вимог Закону України ”Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності,” з метою створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності в районі, спрощення та оптимізації процедур надання документів дозвільного характеру у структурі відділу економіки та розвитку інфраструктури створений єдиний дозвільний центр в якому суб’єкти господарської діяльності (фізичні особи-підприємці та юридичні особи) можуть отримати консультації від дозвільних служб та виконавчих органів райдержадміністрації щодо порядку отримання документів дозвільного характеру дія яких розповсюджується в межах району.
Дата створення: 29.06.2005 р. Назва, номер, дата розпорядчого документу місцевого органу влади про створення Дозвільного офісу -розпорядження голови райдержадміністрації № 343 від 29.06.2005р. Місце знаходження -м. Андрушівка Житомирська область пл.Леніна,1 Телефон, факс -тел: 2-10-48,факс.2-19-79 Прізвище, ім’я, по батькові адміністратора -в.о. адміністратора П”ятніцька Лариса Володимирівна Розклад роботи в.о. адміністратора щоденно з 8.00 до 17.00. Перерва на обід з-12.00 до 13.00 .Вихідні дні субота, неділя. Прізвище, ім’я, по батькові, посада та контактний телефон керівника райдержадміністрації, що відповідає за діяльність Дозвільного центру. Борисов Олег Анатолійович – перший заступник голови райдержадміністрації тел: 2-27-35 Персональний склад учасників, з них: Працівників райдержадміністрації-прізвище та ім’я по батькові, посада . - Борисов Олег Анатолійович – перший заступник голови райдержадміністрації - Хом’як Надія Дмитрівна – заступник начальника відділу економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації - Струць Юрій Миколайович – начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації; Спеціалісти органів влади представники яких беруть участь у роботі центру – прізвище, ім’я по батькові, посада . - Мислива Наталія Володимирівна – спеціаліст міської ради ; - Пташник Віктор Михайлович – завідувач відділом санітарно – гігієнічного відділу рай СЕС; - Білецька Валентина Михайлівна – начальник районної державної лікарні ветеринарної медицини; - Кондратюк Ігор Михайлович – інженер ВТГ Андрушівського РЕМ; -Самчук Валерій Миколайович-юрист Андрушівського управління експлуатації газового господарства; - Радецький Володимир Іванович – начальник районного відділу земельних ресурсів; - Романовський Віталій Віталійович – інспектор дозвільної системи РВ УМВС України в Житомирській області; - Вознюк Ігор Степанович – завідувач сектору обліку платників податків і платежів; - Тушак Анатолій Петрович – інспектор по нагляду за перевезенням небезпечних вантажів та станом доріг Андрушівського РВ УМВС -Кобилинський Микола Вікторович – начальник Андрушівського РВ ГУМНС України в житомирській області.
Перелік документів дозвільного характеру, які видаються в Дозвільному центрі: - дозвіл на початок роботи новостворених підприємств та оренду приміщень; - дозвіл на виготовлення штампів і печаток; - виготовлення архітектурно-планувального завдання; - висновок про погодження місця розташування земельної ділянки; - дозвіл на розміщення малої архітектурної форми; - реєстрація декларації на початок господарської діяльності; - дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі; Документи, які подаються суб’єктами господарювання для отримання дозволів визначаються виключно регламентами підписаними між представниками дозвільних органів та дозвільного офісу.
Документи які видаються відділом адміністративної служби міліції: - Дозвіл на право виготовлення печаток та штампів;
Документи які повинні бути подані адміністратору ЄДО: - заява СПД; - нотаріально посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію; - нотаріально посвідчена копія статуту підприємства; - ескізи печаток та штампів завірені керівником підприємства на двох аркушах; - копія довідки ДПІ про присвоєння коду; - квитанція про сплату послуг дозвільної системи;
Документи які видаються державною санітарно-епідеміологічною службою: - дозвіл на право виготовлення продукції із риби та інших водних живих ресурсів у встановленому асортименті ( за видами або групами ) (форма, затверджена наказом МОЗ від 06.05.03. №197); - експлуатаційний дозвіл для потужностей (об’єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів ( форма, затверджена наказом МОЗ від 24.01.08. №25;
Документи які повинні бути подані адміністратору ЄДО: - заява суб’єкта підприємницької діяльності (СПД); - ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію спд; - акт обстеження приміщень територіальною СЕС з висновком про їх відповідність вимогам санітарних правил.;
Документи які видаються комунальним проектно-виробничим підприємством: - архітектурно-планувальне завдання ;
Документи які повинні бути подані адміністратору ЄДО: - заява СПД - рішення про погодження місця розташування об’єкта архітектури; (місцеві ради) - технічні умови (газопостачання, електроенергія, водопостачання, водовідведення, телефонізація, пожежна безпека)
Документи які видаються замовнику: - дозвіл на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об’єктів, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду приміщень.
Документи , які повинні бути надані Заявником: - заява на отримання дозволу (згідно форми затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 07.12.05. № 1176 “Про затвердження форми заяви на одержання суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру”); - матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення; - завірену в установленому порядку копію свідоцтва про власність або копію договору оренди. У разі фактів порушення правил пожежної безпеки, зазначених в матеріалах оцінки (експертизи) протипожежного стану, додатково подається: - копія договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки; - план заходів щодо усунення таких порушень з конкретними термінами виконання.
Документи, які видаються Андрушівським управлінням газового господарства, або на яких проводяться дозвільні узгодження:
Дозвіл (узгодження) проводиться (видається) на листі управління архітектури за підписом відповідальної особи з печаткою (штампом), з відображенням переліку необхідних вимог для виконання. При великих об’ємах вимог дозвіл (узгодження) видається (за підписом відповідальної особи) окремим листом з відповідною реєстрацією.
Документи, які повинні бути надані замовником. Лист замовника через місцеве управління архітектури про умови, можливості дозволу (узгодження) вибору площадки об’єкту по відношенню до розміщення газових систем ; До листка архітектури надається лист опитування , в якому відображаються дані необхідних умов для вирішення питання дозволу (узгодження) вибору площадки об’єкту по відношенню до розміщення газових систем та можливості підключення на другому етапі газових потужностей об’єкту ; Копія фрагменту ситуаційного плану місця знаходження об’єкту; Для внутрішньо-будинкових об’єктів необхідно надавати і копію фрагменту належно оформленого через інвентарне бюро ситуаційного плану приміщення під об’єкт для підприємницької діяльності (якщо приміщення приватизоване).
Документи, які видаються виконкомом Андрушівської міської ради: рішення виконкому міської ради про надання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі.
Документи, які повинні бути подані замовником для одержання дозволу: - заява - копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності; - копію документа, який засвідчує право заявника на використання відповідного об’єкту (свідоцтво про право власності, договір оренди, суборенди, та інше ); - копію акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об’єкта до експлуатації, або листа інспекції архітектурно-будівельного контролю про недоцільність складання названого акта (це реконструкція, переобладнання приміщень, нове будівництво); - копію свідоцтва про сплату єдиного податку (суб’єктам підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування ); - копію позитивного висновку санітарно-епідеміологічної станції про готовність підприємства до роботи та дозволу на продаж продовольчих, промислових та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; - копію дозволу РВ ГУМНС в Андрушівському районі; - копію дозволу екологічної служби ( реконструкція, переобладнання ); - копію право установчих документів на земельну ділянку ( у випадку використання приміщень, що не відносяться до вбудованих ); - для розміщення аптек, аптечних кіосків додатково подається копія відповідної ліцензії; - копія дозволу Державтоінспекції;
КУРСОН Катерина Іванівна – голова райдержадміністрації
Народилася 01.03.1959р. в с.Мощаниця Лугинського району Житомирської області.
Освіта – вища, Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію закінчила в 1981 р., факультет: економіка і організація сільського господарства, спеціальність економіст-організатор сільськогосподарського виробництва.
Депутат Андрушівської районної ради.
Трудову діяльність розпочала у 08.1975 р. робітницею Лугинського міжколгоспбуду, де пропрацювала до 11.1976 р.
З 04.1977-02.1983 р. – старший інспектор держстатистики смт.Лугини.
03.1983-07.1987 р. – секретар виконкому Лугинської селищної ради народних депутатів.
07.1987-11.1993 р. – економіст першої категорії Лугинського районного відділу статистики.
11.1993-03.1996 – начальник відділу планування та доходів бюджету Андрушівського райфінвідділу.
03.1996-06.2000 – перший заступник начальника відділення, начальник відділу по виконанню та проведення платежів з Держбюджету Державного казначейства в Андрушівському районі.
06.2000-06.05 – начальник відділення Державного казначейства в Андрушівському районі.
06.05-07.06 – перший заступник голови Андрушівської райдержадміністрації.
З 07.06 по т.ч. – голова Андрушівської райдержадміністрації.
БОРИСОВ Олег Анатолійович – перший заступник голови райдержадміністрації
Народився 04.01.1969р., в м.Новоград-Волинський Житомирської області.
Освіта вища, закінчив Київський державний економічний університет в 1997р., академію державної податкової служби в 2006р., економіст.
Депутат Андрушівської міської ради.
Трудова діяльність :
08.1986р. – 05.1987р. учень слюсаря, слюсар Новоград–Волинського ремонтно–механічного заводу Житомирської області.
05.1987-06.1989 – служба в Радянській Армії.
07.1989-03.1990 – слюсар Новоград–Волинського ремонтно–механічного заводу Житомирської області.
07.1990-10.1996 – державний податковий інспектор ДПІ в Андрушівському районі.
11.1996-08.1999 – головний державний податковий ревізор-інспектор відділу дослідчих перевірок Бердичівського міжрайвідділу податкової міліції ДПА Житомирської області.
08.1999-02.2002 – заступник начальника ДПІ–начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області.
02.2002-07.2005 – заступник начальника ДПІ–начальник відділу податкового аудиту та валютного контролю ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області.
08.2005-08.2006 – перший заступник начальника ДПІ в Андрушівському районі.
З 08.2006-по т.ч. – перший заступник голови Андрушівської райдержадміністрації.
ГОРКУН Володимир Іванович – заступник голови райдержадміністрації
Народився 26.03.1968р. в м.Володар-Волинський Житомирської області
Освіта вища, в 1996 р. закінчив Український державний педагогічний університет ім.М.Драгоманова за спеціальністью „історія та право”, 1998р. Міжрегіональна академія управління персоналом м.Київ - правознавство.
Депутат Андрушівської міської ради.
Трудову діяльність розпочав 06.1986 по 08.1986 вихователем піонертабору «Чайка» в м.Андрушівка.
01.1987 – 06.1987 – керівник авіамодельного гуртка Андрушівської станції юних техніків.
06.1987 – 05.1989 – служба в Радянській армії.
05 1989 – 08.1989 – керівник гуртків Андрушівської станції юних техніків.
08.1989 – 07.1996 – вчитель Нехворощанської середньої школи Андрушівського району.
07.1996 – 06.2001 – працівник відділу, начальник відділу маркетингу Андрушівського спиртзаводу.
06.2001 – 11.2003 – заступник директора Андрушівського спиртзаводу.
11.2003 – 12.2003 – начальник відділу матеріально-технічного постачання Андрушівського спиртзаводу.
12.2003 – 05.2004 – перебував на обліку в Андрушівському районному центрі зайнятості Житомирської області.
05.2004 – 08.2004 – начальник відділу у справах сім’ї та молоді Андрушівської райдержадміністрації.
08.2004 – 09.2007 – начальник відділу з питань внутрішньої політики, завідуючий сектором по зв’язках з громадськістю, завідуючий сектором по зв’язках з засобами масової інформації та громадськістю Андрушівської райдержадміністрації.
18.09.2007 по т.ч. – заступник голови Андрушівської райдержадміністрації.
БАЛЮК Олександр Віталійович – заступник голови райдержадміністрації
Народився 16.11.1971р. в смт.Червоне Андрушівського району Житомирської області.
Освіта - вища, закінчив у 1994р. Житомирський сільськогосподарський інститут.
Депутат Червоненської селищної ради.
Трудову діяльність розпочав у 1989р. працівником бурякорадгоспу ім.Рози Люксембург смт.Червоне Андрушівського району.
08.1989 - 05.1994 – студент Житомирського сільськогосподарського інституту.
07.1994 - 05.2001 – головний бухгалтер ВАТ «Червонський цукровик».
05.2001 - 08.2008 – заступник генерального директора по заготівлі сировини ВАТ «Червонський цукровик».
08.2008 – 10.2008 – головний спеціаліст управління економіки Андрушівської райдержадміністрації.
10.2008 – 01.2009 – начальник відділу економіки та розвитку інфраструктури Андрушівської райдержадміністрації.
01.2009 – по т.ч. – заступник голови Андрушівської райдержадміністрації.
КАЗМІРЧУК Сергій Андрійович – керівник апарату райдержадміністрації
Народився 21.09.1964р. в с.Чорнорудка Ружинського району, Житомирської області.
Освіта вища, в 1987р. закінчив Українську сільськогосподарську академія в м. Київ, інженер-механік.
Трудову діяльність розпочав 05.1982-07.1982 слюсарем Андрушівської рай сільгосптехніки.
1982-1987 – студент Української сільськогосподарської академії.
По-перше, для проглядання HDTV фільмів вам потрібен HDTV телевізор. Це може бути HDTV плазма, РК телевізор або HDTV проектор. Можна дивитися і на моніторі (РК або ЕЛТ), але всієї якості HDTV ви не побачите.
По-друге, вам потрібен плеєр з підтримкою HDTV, або могутній комп'ютер. Якщо ви хочете насолоджуватися HDTV телебаченням у себе удома, вам необхідно придбати спеціальні ресівер, супутникову тарілку і придбати підписку на відповідні канали. Я бачив в магазині HDTV плазму і якість мене не вразила - воно нагадувало DVD. На жаль останніми роками виробники техніки все частіше одурюють покупців. Маркетологи відкрито вішають локшину на вуха простим покупцям (consumer ринок), намагаючись продавати товари низької якості у великих кількостях.
Яскравий приклад - HDTV плазми. Сьогодні на ринку 70-80% HDTV плазм - це найзвичніші плазми з вбудованим HDTV тюнером. По просту кажучи, така плазма бере якісне HDTV відео і знижує якість до стандартного дозволу. У такому разі ви просто переплачуєте виробнику декілька тисяч доларів за букви "HDTV" на корпусі плазми.
Справжня HDTV плазма повинна мати реальний дозвіл від 1280x720 і вище. HDTV" - це підтримка дозволу 1920x1080p. У мене немає грошей на плазму, але я хочу дивитися HDTV фільми вже зараз. Це Можливо? Для проглядання HDTV фільмів можна використовувати HDTV проектори. Вони дешевші за HDTV плазми. РК телевізори також помітно дешевші за плазму - ціни на них вже зараз можна порівнювати з цінами на ЕЛТ телевізори.
HDTV фільми можна дивитися навіть на звичному ЕЛТ моніторі (бажано не менше 19''). HDTV проектори, РК панелі і ЕЛТ монітори повинні підтримувати дозволи від 1280x1024 (монітори 4:3) або 1280x768 (широкоформатні 16:9).
Сучасні бездротові технології зв'язку дозволяють створити швидкісний канал доступу в інтернет і одночасно вирішити проблему місця розташування абонента, коли поблизу немає інших варіантів підключення. Технологія передачі даних через GSM-мережі (GPRS) використовується в світі досить давно. Основною перевагою GPRS (General Packet Radio Service) є мобільність. Даний сервіс забезпечує також реальну пропускну здатність понад 48 кбіт/с - це приблизно ті ж швидкості, що й у випадку гарних наземних з'єднання через модем. Крім того тарифікація здійснюється не за часом, як при DialUp-підключення, а за обсягом отриманої інформації. Єдиним недоліком залишається висока вартість (на 1.01.05г. Практично у всіх мобільних операторів GSM на Україні 1Мбайт = 1 $). Істотно знизити ціну та підвищити якість послуг GPRS дозволяють супутникові технології. Використовуючи мобільний GPRS телефон як "запитання каналу і асиметричний супутниковий інтернет можна отримати швидкості до 4096 кбіт/с, при цьому вартість 1Мбайт з урахуванням вихідного трафіка буде від 10 до 30 коп в залежності від контенту.
Зверніть увагу, що оплата GPRS-трафіка буде мінімальною завдяки використанню технології Globax. При цьому досягається співвідношення вихідного і вхідного потоку інформації 1 / 50. Globax - спеціальна технологія, яка створює віртуальний канал між спеціальним сервером супутникового оператора і клієнтом, який працює з урахуванням особливостей "супутникового Інтернету", а саме "супутникова затримка" і втрати пакетів. Додаткове і величезна перевага перед стандартним доступом - стиснення (компресія) вхідного та вихідного трафіку. Програму Globax можна використовувати як вищий (parent) проксі в squid / oops та інших проксі програмах, так і самостійно вказавши як проксі в браузері. Для організації такого підключення користувачеві знадобиться комплект обладнання загальною ціною близько 170 $. У нього входить DVB-приймач, конвертор, супутникова антена і опора. Встановлення та налаштування антени обійдеться в 100 $. Крім цього, вам знадобиться GSM телефон з підтримкою GPRS, який підключається до комп'ютера за допомогою інфрачервоного порту, кабелю або інтерфейсу BlueTooth. Середньодобова вартість прийому 1-го Мб із супутника на швидкості 1 мбітсек становить 10 копійок. Використовуючи тариф SGtraffic користувач може самостійно змінювати швидкість вхідного трафіку. Переваги такого підключення: Повністю комплект бездротового зв'язку. Головна умова наявність GPRS покриття мобільного оператора у Вашому регіоні. Абонплата відсутня. Плата за Інтернет знімається з рахунку за фактом використання. Стежити за станом рахунку можна в системі статистики. При закачування мінімальна вартість трафіку. Вихідний GPRS канал використовується тільки для відправлення одного запиту. При GPRS час мобільний телефон не зайнятий. Наприклад, якщо ви маєте мобільний телефон, що підтримує функцію GPRS, ви маєте можливість одночасно розмовляти по телефону і отримувати повідомлення по електронній пошті. Обладнання є універсальним. Можна підключиться до будь-якого супутникового провайдера, а також дивитися супутникові канали ТБ на комп'ютері.
В городке Андрушевка расположен дворец с прекрасным парком на реке Гуйва. В XIX веке здесь была усадьба известного сахарозаводчика Николая Терещенко. А в годы Гражданской войны во дворце располагался штаб Первой конной армии под руководством легендарного командира Семёна Будённого.
Расположено имение среди старинного парка, взятого под государственную охрану. Принадлежала барону де-Шодуару, позже Н. И. Терещенко. Ансамбль состоит из нескольких сооружений: парадных въездных ворот, трех башен ограды (четвертая не сохранилась) и хозяйственного здания. Находившееся на террасе у р. Ивенки двухэтажное здание дворца разобрано в XIX в. Место примечательно наличием на территории усадьбы старых деревьев возрастом более 200 лет.
Конкуренція серед телевізорів дуже висока. Одне з актуальних вимог - можливість обробки цифрових сигналів. У силу специфіки свого походження, LCD телевізори спочатку мають ряд серйозних переваг...
У сучасному світі людина багато в чому покладається на численних технічних "помічників" - автомобілі, комп'ютери, системи GPS, мобільні телефони та іншу електроніку. LCD - технологія зуміла довести свою корисність у всіх сферах людської діяльності. Важко собі уявити скільки-небудь технологічну річ без інформаційного LCD-дисплея, зручного для контролю роботи будь-якого пристрою. Щодня LCD-технологія знаходить собі все нові сфери застосування. Не дивно, що вона завоювала IT-ринок і, врешті-решт, зробила революцію у випуску телевізорів.
LCD-телевізори - це плоскі, стильні пристрої, попит на які зростає з кожним днем.
Принцип роботи
"Рідкі" кристали відкриті в 1888 році австрійським ботаніком. У різних умовах вони володіють різним ступенем прозорості. У 60-ті роки минулого століття вченим вдалося створити перші дослідні моделі екранів на рідких кристалах, однак працювали вони дуже нестабільно для того, щоб з виробництво можна було пустити на потік. Лише порівняно недавно розробники домоглися прийнятних результатів.
У сучасних телевізорах найчастіше використовується технологія TFT LCD - рідкокристалічний дисплей на тонкоплівкових транзисторах. Він складається з двох листів склоподібних поляризованого матеріалу, один з яких покритий TFT - плівкою. У плівці містяться кристали, скільки кристалів - стільки і пікселів. Тонкоплівкові транзистори регулюють подачу струму, змушуючи кристали їх змінюватися деформуватися, забезпечуючи прозорість / непрозорість.
Самі кристали не світяться, тому позаду дисплея розташована флуоресцентна лампа. Дисплей і лампу поділяє білий екран, рівномірно розподіляє світло.
Для отримання кольорового зображення використовується спеціальний фільтр. Він додає червоний, зелений та синій кольори. Будь інший колір може бути створений їх поєднанням. Оскільки пікселі дуже малі, глядач у результаті бачить "цілісну" картинку.
Завдяки особливостям LCD-технології екран не випромінює радіації.
Зображення
Діагональ екрана у LCD-телевізорах досягає 50 дюймів, а в окремих моделях, - і більше. До цих пір виробники не змогли повністю вирішити проблему збільшення розмірів. Для кожного доданого пікселя потрібно додавання трьох транзисторів, у моделях більше 37 дюймів розподіл світу проблематично. На щастя, провідні виробники змогли в значній мірі вирішити цю проблему. Sony, Samsung, Sharp, LG - ось бренди, під якими продаються якісні LCD-телевізори із великою діагоналлю.
Співвідношення сторін екрану в частині моделей - 16:9, цей формат найкраще підходить для перегляду DVD і HDTV, проте, багато моделей зберігають традиційний 4:3, який до цих пір підтримує більшість телеканалів. Невідповідність форматів сигналу і телевізора зазвичай компенсується різними алгоритмами.
Зображення в LCD-телевізорах звичайно набагато яскравіше і контрастнішим, ніж у звичайному ЕЛТ. Він дає гарну "картинку" при будь-якому освітленні. Ні денне світло, ні штучне не здатні перешкодити його коректній роботі.
Дивитися телевізор можна з будь-якого положення, оскільки кут перегляду зазвичай - від 160 градусів, у останніх моделях - до 178 градусів. Раніше вважалося, що "плазма" має кращий кут огляду, однак, відповідні показники обох технологій майже зрівнялися. Як правило, на кут перегляду не в останню чергу впливає "зерно" екрана, т.зв. "dot pitch" - бажано, щоб воно було менше 0,28 мм.
Одна з найважливіших характеристик LCD - час відгуку - чим менше воно, тим краще (показує, наскільки може швидко змінюватися прозорість окремого пікселя без втрати якості зображення). Вимірюється час відгуку в мілісекундах, оптимальний показник від 20 мс і менше. Низький час відповіді дуже важливо при перегляді DVD і HDTV на великих екранах, особливо, динамічних сцен.
На відміну від плазмових і ЕЛТ телевізорів зображення в LCD не "вигоряє", тому він дуже гарний для роботи з комп'ютером або підключення відеопріставок. Якість відображення тексту і графіки дуже висока.
Одна з поширених помилок - "чим більше роздільна здатність, тим більше картинка". Це не завжди так. У більшості звичайних ЕЛТ телевізорів - дозвіл VGA (640х480 пікселів), в LCD можуть бути також XGA (1024х768) або W-XGA (1280х768). Перш, ніж вивчати цифри, краще порівняти саму "картинку".
Технічні особливості
Зазвичай LCD-телевізори продають з вбудованою аудіосистемою, тюнерами і т. д., проте краще дізнатися раніше, що включається в комплект. Наприклад, телевізори деяких виробників не підтримують підключення до ПК, що може стати сюрпризом для неуважного покупця, іноді, з розрахунку на роботу в системі домашнього кінотеатру, телевізор не оснащений динаміками. Важливо, щоб телевізор підтримував HDTV-сигнал. Цифрове зображення з високою роздільною здатністю набагато якісніше, ніж звичайне. Сьогодні з HDTV працюють деякі кабельні та супутникові канали платні, в перспективі з ним буде працювати і звичайне телебачення.
Промисловий комплекс району представляють 6 основних підприємств, а саме:
1) державне підприємство „Червоненський завод продовольчих товарів” виробляє органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва, в якості сировини використовується меляса (патока) відходи переробки цукрового буряка, можливе використання зерна;
2) дільниця №2 державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» виробляє спирт етиловий вищої очистки, в якості сировини використовується меляса (патока);
3) відкрите акціонерне товариство „Червонський цукровик” виробляє цукор-пісок з цукрового буряка;
4) товаристов з обмеженою відповідальністю „Андрушівський маслосирзавод” виробляє сири тверді, сухе молоко, масло тваринне та спреди, маргарин;
5) дочірнє підприємство „Агросервіс” фірми „Житомирінвест” ВАТ виробляє м’ясо морожене;
6) закрите акціонерне товариство фабрика „Восход” виробляє спецодяг для працівників різних галузей економіки.
Промисловими підприємствами у 2008 році вироблено продукції в порівняльних цінах на суму 279,7млн.грн., що на 27% більше до минулого року. Позитивну динаміку у промисловості забезпечує ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, частка якого складає 56%, а приріст вироблено продукції у порівняльних цінах склав 25% до 2007р. Станом на 01.01.2009 року 4 підприємства галузі спрацювали з прибутком 2млн.грн. (ЗАТ фабрика „Восход”, ТОВ „Андрушівський маслосирзавод”, Червонський завод продтоварів, ДП «Агросервіс» фірми «Житомирінвест» ВАТ), а ВАТ «Червонський цукровик» зі збитками 0,8млн.грн. Фінансовий результат по промислових підприємствах району склав 1,2млн.грн. прибутку. В натуральному виразі виробництво збільшено по 12 видах продукції. З початку року промисловими підприємствами району освоєно 5,5млн.грн. власних коштів на придбання нового обладнання, реконструкцію виробництва.
Яка у вас швидкість роботи в інтернет? Тільки не кажіть, що вам її вистачає. Рано, чи пізно, але запити будь-якої людини, а тим більше, організації, починають рости. А без швидкого інтернету сьогодні нікуди. Поки що для робочих груп оптимальний вибір - це виділена лінія до провайдера, але вигідно таке рішення лише до пори - до часу. ISDN, DSL і будь-які інші провідні лінії - не вихід із ситуації. Ви ж будете прив'язані до провайдера товстенної ланцюгом. А провайдер, це така істота, яка і трафік вважає, і швидкість обрізає. Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.
Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж. Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).
Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.
Місто Андрушівка розташоване на річці Гуйва, доволі молоде за статусом місто (1975) Андрушівка має цікаві пам'ятки археології, історії та архітектури. Так, неподалік від міста, виявлено залишки поселень черняхівської культури. В історичних джерелах Андрушівка згадується лише в 1683р., як приписане село до Старої Котельні. В сучасному прапорі та гербі, хоча вартує сказати, що Андрушівка до 2003р їх і не мала, використовується андріївський хрест. Зрозуміло, що Андрушівка це похідна від імені Андрій. У 17ст власниками села стають польські магнати Бержинські. Вони ж будують тут у 1848р. цукровий завод, завдяки розвитку цієї промисловості через одинадцять років Андрушевці надають статус містечка. В 1861р. завдяки заводу, село купують цукрові "королі" Терещенки. В 1871р. Терещенко фундує однокласне училище, на яке приходилися один вчитель, законовчитель та прибиральниця. Цікавим і є той факт, що на цукровому заводі працював на той час студент-практикант Іван Фещенко-Чопівський (відомий металург, професор металургії та металографії Краківської гірничо-гутничої академії, автор 130 наукових праць, його іменем названа вулиця в м.Житомирі) Якщо, ви мандруєте Житомирщиною, то вам обов'язково треба завітати до Андрушівки. По-перше, тому що тут досить добре збережений палац. Побудований в середині ХХст в стилі французького неоренесансу двоповерховий палац стоїть біля ставу, посеред парку, де ще збереглися завезені Терещенком пробкові та кедрові дерева. За компоновкою палацовий комплекс складався з самого палацу, оранжереї, господарчого корпусу. Тепер тут розміщується школа №1. Але зовнішній вигляд будівлі зберігся добре. Після жовтневої революції, в 1919р тут було створено ревком, згодом тут розміщувався штаб Першої кінної армії. Там де кінна армія, там і Будений. Так, так, саме на цьому балкончику, що висить над центральним входом перед селянами Андрушівки виступав Будений з гарячою революційною промовою. Ще однією цікавинкою відоме місто. Завдяки саме їй тепер десь в зіркових світах сяє ще одна Андрушівка. Ось чого ви не очікували побачити в начебто в пересічному районному центрі так це єдину в Україні приватну обсерваторію! Заснована в 2001р. бізнесменом Юрієм Миколайовичем Іващенко, астрономічна обсерваторія є повноцінним науковим закладом, на сьогодні вже досліджено 35 тисяч космічних об'єктів. Саме з Андрушівської обсерваторії і була відкрита нова зірка, що отримала ім'я на честь міста.
Для задоволення духовних та культурних потреб населення в районі діє 35 клубних та 36 бібліотечних установ, з них 33 клубних закладів та 34 бібліотек у сільській місцевості. Працює школа мистецтв та 2 філіали в селищі Червоне та Новоівницьке. В 2008 році до державних установ передано будинок культури військової частини А – 1912 в селищі Новоівницьке. В районі діє 161 клубних формувань, 9 з яких любительські об’єднання та клуби за інтересами: “З піснею по життю” с. Іванків, “Чарівниця” с. Яроповичі, “Затишок” с. Мостове, “Господарочка” с. Нехворощ, “Два кольори” с. Волиця, “Я+Ти” с. Ст. Котельня, “Ластівка” с. Зарубенці, “Сім’я” с. Міньківці, “Пилипиха” с. Гарапівка. В формуваннях задіяно 1282 учасників, з них 68 угрупувань для дітей, в яких приймає участь 557 дітей. Почесні звання “народний”, (“зразковий”) носять 5 колективів районного будинку культури та два сільські колективи : - народний ансамбль пісні і танцю “Криниченька”- (диригент В.А.Гонзецький, хормейстер Н.О.Постернак, балетмейстер С.В.Барановська). Ансамбль пісні і танцю “Криниченька”створено в 1988 році. Колектив підтримує творчі зв?язки з колективами Житомирщини, Росії, та Білорусії, він дипломант ІІ Всеукраїнського фестивалю народної хореографії ім. П.Вірського 2006-2007 р., приймав участь та став переможцем в заключному концерті переможців фестивалю в м.Києві. Колектив зайняв ІІ місце в обласному фестивалі хорового мистецтва “Мамина вишня”, присвяченого пам”яті Народного артиста України А.Пашкевича. - ансамбль троїстих музик “Веселі музики”- (керівник В.А.Гонзецький). Колектив здобув перше місце в Міжнародному фольклорному фестивалі “Український коровай” під час проведення “Сорочинської ярмарки” та в Міжнародному фольклорному фестивалі “Грай гармонь” в місті Миколаєві (2005 рік). В 2006 році на Всеукраїнському фестивалі “Чумацький шлях” м.Каховка, колектив здобув І місце. Ансамбль приймав участь у Форумі державних службовців, отримав поліську відзнаку “Срібна вежа” м.Житомир, був учасником фестивалю гармоністів Поліського регіону Республіки Білорусь “Грай гармонь”; - фольклорний колектив “Молодички”- (керівник В.Ф.Рожко). Колектив – лауреат Всеукраїнського фестивалю народної творчості в м. Києві 1999, 2001, 2005 років. Учасник Всеукраїнського свята “Берегиня” м. Коростишів, Міжнародного літературно-мистецького свята “Лесині джерела” м.Новоград–Волинськ. Дипломант 7-го Словянського фольклорного фестивалю “Коляда - 2001” м.Житомир, 1-го Міжнародного фестивалю фольклору та етнографії “Родослав”, м.Івано-Франківськ 2001 року, Міжнародного фольклорного фестивалю “Сила України” – м.Запоріжжя 2005 року, був учасником в закритті Року України в місті Торунь (Польша), та в Міжнародному фестивалі фольклору “Берегиня” м. Луцьк; - аматорський духовий оркестр керівник – (керівник Е.Ф.Шпакович). Духовий оркестр постійно приймає участь в обласному святі духової музики та в оглядах – конкурсах духових оркестрів 2006р - м.Володарськ-Волинський – ІІ місце, 2007 р – м. Бердичів – ІІ місце, 2008 р – м.Володарськ-Волинський – ІІ місце; - гурт “Джерело” – (керівник Ю.А. Палій). Колектив не одноразово приймав участь в оглядах-конкурсах вокально-інструментальних ансамблів. Здобув призові місця, нагороджений грамотами та дипломами. - дитячий “зразковий” фольклорний ансамбль “Зернятко” – (керівник І.В. Костюк). В 2005 році ансамбль “Зернятко” приймав участь в Міжнародному конкурсі дитячого фольклору “Котилася торба” м.Кузнецовськ Рівненської області, в 2007 році приймав участь в обласному конкурсі дитячих фольклорних колективів та декоративно-прикладного мистецтва “Великодні дзвони” на якому здобув ІІ місце. В 2007 році колектив приймав участь в обласному фестивалі “Бабусина пісня” смт.Чуднів; - народний фольклорний ансамбль с. Антопіль – (керівник П.В.Устич). Колектив є дипломантом обласного творчого звіту, учасник Міжнародного літературно-мистецького свята “Лесині джерела” в Новоград-Волинську. Учасниці колективу побували з виступом на Попільнянщині в с.Романівці, продемонстрували свою творчість на Форумі українських іноваційних проектів в Народному домі м.Київ. - народний хор с. Ст. Котельня – (керівник О.В. Басюк). Неодноразово колектив приймав участь у Міжнародному літературно-мистецькому святі “Лесині джерела” у м.Новоград-Волинському, він є дипломантом районних та обласних оглядів аматорського мистецтва. В районі живуть і працюють 6 майстрів народної творчості, 3 художники - аматори та 3 вишивальниці. Протягом минулого року закладами культури району проведено 1933 культурно-мистецьких та тематично-пізнавальних заходів, взято участь в ІХ- му Всеукраїнському фестивалі-конкурсі молодих виконавців української народної пісні “З народного джерела” в м. Рівне та 6-ти обласних фестивалях. Майстри народної творчості та фольклорні колективи сіл Антопіль, Зарубенці, представляли Житомирщину на інвестиційному форумі в Українському домі в м. Києві, фольклорний ансамбль “Молодички” був учасником Всеукраїнської виставкової акції “Барвиста Україна” в національному експоцентрі м. Києві. В серпні місяці проведено регіональний фестиваль слов’янських народів “Роде наш красний”, присвяченого Дню Незалежності України, за участю колективів з братньої Білорусії. Широкою громадськістю в районі відзначалася 20-річниця діяльності народного ансамблю пісні та танцю “Криниченька”. В ювілейному концерті брали участь кращі професійні та аматорські колективи Житомирщини та ансамбль народної пісні “Ялінка” з м. Єльськ, Гомельської обл., республіки Білорусія. Щорічно в районі проводиться огляд народної самодіяльної творчості “Полинь світами рідна пісне”, учасниками якого є колективи з кожного села. Станом на 01 січня 2009 року книжковий фонд районної бібліотеки складає 343. 241. примірників, в тому числі в сільській місцевості 284.110 примірників. Кількість читачів в бібліотеці складає 16.557 чоловік, книговидача за рік становить 332.268 примірників. За рік книжковий фонд районної бібліотеки поповнено на 2.776 екземплярів на суму 48.762 грн., з них 1.621 екземплярів на суму 25.576 грн. сільських бібліотек. За рік списано бібліотечного фонду 15.677 примірників. Відділ культури і туризму та бібліотечні працівники стали упорядниками книги пам’яті жертв Голодомору в Андрушівському районі “Голод 1932-33 рр.”, презентація якої відбулася на мітингу Скорботи 22 листопада 2008 року при відкритті пам’ятного знаку жертвам Голодомору в м. Андрушівка. Районною бібліотекою проведені основні тематично-розважальні заходи: перегляд літератури “Соборність українського духу”, урок історичної пам’яті “Згадаймо юність, що горіла в Крутах” до 90-річниці бою під Крутами, засідання клубу любителів поезії “Берізка”, 70-річчя від дня народження В.Висоцького та зустріч з місцевими поетами “Поезія, музика – доля і душа нороду”, перегляд літератури “Через роки, через віки, ми чуєм голос твій, Тарасе”, бібліографічний огляд літератури “Жінки в історії України”, День пам’яті Чорнобильської трагедїї “Під полиновою зорею”, книжкова виставка “Українська культура: історія та сучасність” до дня слов’янської писемності та культури, урок пам’яті “Доторкнися серцем до подвигу” до Дня Перемоги, година правових знань до Дня Конституції України “Гарантувати право – знати закон”, виставка-калейдоскоп “Моя Україна – єдина і вільна” до Дня Незалежності України, інформаційний круїз “Україна на шляху до Європи”, день Економічної книги, огляд краєзнавчих матеріалів “Тисячі партизанських доріг” до Дня партизанської слави, свято до Всеукраїнсько Дня бібліотек “Світ книги – чисте і невичерпне джерело”, огляд бібліотечної літератури “Слава українського козацтва”, зустріч поколінь до Дня людей похилого віку “Біжать літа, спішать літа”, день пам’яті “Запалю свічу, Україно” до Дня пам’яті жертв Голодомору, урок патріотизму “Для юнака найвища честь – служити Батьківщині”, пізнавальна година “Марія Приймаченко – зірка першої величини”. З метою збереження і розвитку традиційної народної культури в історичних осередках її побутування, створення оптимальних умов для їх впровадження та функціонування, при сільських бібліотеках створено краєзнавчі куточки. В 2008 році завершено паспортизацію об’єктів культурної спадщини та оформлено охоронні договори на всі пам’ятки історії та археології, монументального мистецтва. В районі діє школа мистецтв з двома філіалами: в селищі Червоне та Новоівницьке.В закладі навчається 196 дітей, в тому числі в сільських філіалах – 39. Батьківська плата становить від 10-30 грн. що є середньою в області. За 2008 рік зібрано 44.122 грн. батьківської плати. Щорічно викладачами проводиться районний дитячий пісенний конкурс “Крок до зірок”. Вихованка школи мистецтв Світлана Антонюк (клас викладача О.В.Яремчук) зайняла ІІ місце в УІ Всеукраїнському конкурсі юних композиторів-виконавців. Учениця школи філіалу селища Червоне Маринка Сторощук (клас викладача Н.І.Виставкіної) стала дипломанткою та зайняла 1-ше місце на Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців в м. Київ. В минулому році здійснено капітальний ремонт районного будинку культури. Придбано основних засобів на 106. 0 тис. грн. Проведено капітальний ремонт відділу обслуговування ройонної бібліотеки. Здійснено капітальний ремонт будинків культури сіл Брівки-І та Гальчин.
Голова районної ради - Шпаківський Валерій Броніславович Народився 2 листопада 1960 року, освіта - повна вища , вчитель української мови і літератури, член Народної партії. Дата обрання головою районної ради 25.04.2006
Заступник голови районної ради - Мельник Олександр Вадимович Народився 6 липня 1975 року, освіта –повна вища, вчитель історії, член Народної партії Дата обрання заступником голови районної ради: 27.09.2006
Адреса: 13400 м.Андрушівка Житомирської обл. пл. Леніна,1 Телефони: код 04136 Приймальна 2-20-97 Факс: 2-19-41 Електронна пошта: andrrada@ukr.net
Містечко Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Завдяки хитросплетінню родинних зв'язків та шлюбів наприкінці 18 ст. Червоним володів Францішек Ксавері Грохольський, а після його смерті разом з іншими маєтками воно відійшло Адольфові Грохольському. Пізніше Червоне було записане на його другу дружину – Ванду Радзивілл, яка після смерті чоловіка продала володіння Миколі Терещенку, а сама виїхала за кордон. Червоне перебувало у власності родини українських цукрових магнатів до революції 1917 р. Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неоґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого. Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня. Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони. Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового.
Агропромисловий комплекс району є функціонально-територіальною частиною агропромислового комплексу Житомирської області. Виробничу сферу агропромислового комплексу формують 22 сільськогосподарських підприємства, в тому числі: - 8 приватних підприємств, - 11 товариств з обмеженою відповідальністю, - 3 відкритих акціонерних товариства. - 45 селянських (фермерських) господарств. Основними напрямами розвитку галузей сільського господарства району є зернове виробництво,вирощування технічних культур,відгодівля худоби та молочне скотарство. Сільськогосподарські підприємства обробляють 44002 га ріллі,у їх користуванні знаходиться 73 га багаторічніх насаджень, 308 га сінокосів, 301 га пасовищ. Станом на 1 січня 2009 року валовий збір зернових культур по всіх категоріях господарств складає 89,1 тис. тонн, що більше минулорічного показника на 19 тис. тонн. Врожайність по району складає 28,5 ц/га. Сільгосппідприємствами зібрано майже 79 тис. тонн зерна, що становить 89 відсотків всього валового збору зернових. Частка фермерів при цьому становить 7,8 тис. тонн або 10 відсотків. Порівняно із 2007 роком на 22,3 тис. тонн зросло виробництво олійних культур (соя,соняшник,ріпак). Цукрові буряки зібрані з площі 1744 га по району. Накопано дещо менше минулорічного показника у зв'язку із зменшенням посівних площ. Середня врожайність становить 284 ц/га. Для забезпечення господарств високоякісним посівним матеріалом у районі діють 2 елітгоспи по вирощуванню насіння зернових та технічних культур. Це Андрушівська державна сортодослідна станція, с.Зарубинці (директор Алексійчук Володимир Павлович, телефон 8 04136 9 42 36).Тут щорічно виробляють біля 200 тонн насіння еліти та супереліти зернових культур (озимі та ярі) і ріпаку. А також дочірнє підприємство «Оранта» НВМП «Антарія» с.Зарубинці (директор Тараненко Любов Калинівна, агроном Радкевич Григорій Костянтинович, тел 8 04136 5 66 20, 9 42 85) займається насінництвом зернових культур,сої та ріпаку.Тут встановлено високоякісне обладнання по підготовці насіння, доведення його до посівних кондицій. Приватне підприємство «Імпак» (директор Маліновський Сергій Васильович,тел. 8 04136 2 14 91) спеціалізується на вирощуванні картоплі голандських,німецьких та вітчизняних сортів на площі 600 га.Тут застосовують гребневу технологію вирощування моркви на 60 га, на 40 га сіють столові буряки.В даному господарстві використовується високопродуктивна новітня техніка світового рівня. Агроформуваннями району в оптимальні строки, з дотриманням науково - обґрунтованої технології проведено посів озимих зернових культур під урожай 2009 року на площі 9211 га та ріпаку – 5,6 тис.га. Господарствами району у 2008 році закуплено 53 одиниці техніки та обладнання на суму понад 26 млн. гривень. Тваринництво представлено всіма видами худоби,птиці,розвивається бджільництво. Станом на 1 січня 2009 року в агроформуваннях всіх форм власності утримується 2868 голів ВРХ, в тому числі 1236 голів корів, 1879 голів свиней,83,9 тис голів птиці. За 2008 рік вироблено 2940 тонн молока. Продуктивність дійного стада в розрахунку на середньорічну корову по району становить 2593 кілограми . Державною комісією в районі визнано племінним репродуктором із розведення української чорно-рябої молочної породи ВРХ фермерське господарство «Шателюк» с.Волосів. В районі спостерігається тенденція до збільшення поголів’я свиней. Завдяки впровадженню інвестиційного проекту, реконструюється свинокомплекс на 20 тисяч головомісць. Передбачається вийти на запланований рівень у 2010 році. Сільськогосподарськими підприємствами за 12 місяців 2008 року вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2005 року) на суму 91,4 млн. гривень.
Телевізорів стає все більше. Дуже часто моделі, що працюють на різних принципах, майже неможливо відрізнити один від одного за зовнішнім виглядом або розміром екрана. Навіть конкуренція технологій в межах одного бренду стала поширеним явищем.
Асортимент інтернет-магазинів вражає уяву достатком плоских панелей, "пузатих" кінескопних пристроїв і невеликих коробочок-проекторів, які на телевізори начебто зовсім не схожі. Тим не менш, у наш час стрімкого технічного прогресу вони бувають і такими. ТБ сьогодні - це будь-який виріб з "електронної" начинкою, що дозволяє дивитися фільми та телепередачі.
Аналогові та цифрові телевізори
Аналогові телевізори
Тобто нецифрові телевізори - до цих пір найпоширеніший вид. До нього можна віднести і старий кінескопний "Рекорд", і малоекранний бюджетний LCD "для кухні". Такі телевізори випускаються і успішно продаються дотепер.
У аналоговому телевізорі сигнал перетворюється на картинку "як є" - без точного розподілу кожного пікселя по екрану, без точної кольори для кожного пікселя і т.д. Якість прийнятого зображення сильно залежить від потужності сигналу та наявності відсутності перешкод. Основна перевага аналогових телевізорів - їх дешевизна. При бажанні можна купити модель за ціну в межах сотні доларів.
Варто мати на увазі, що велика частина телеканалів в межах Східної, так і Західної Європи до цих пір здійснює мовлення в аналогових форматах - версіях PAL, SECAM і т. д. Аналогові формати відрізняються один від одного числом рядків у кадрі, систем кольоровості і т. д. У Росії та Східній Європі зазвичай використовують SECAM, іноді - PAL. Більшість сучасних аналогових телевізорів мультисистемны і підтримують більшість існуючих форматів.
Цифрові телевізори
Вважається, що якість зображення в цифрових телевізорах дуже висока. Зазвичай так воно і є. Сигнал передається у вигляді цифрового коду (умовно - у вигляді 0 і 1), тому чіткість "картинки" не залежить від потужності сигналу. Дані про кожному пікселі передаються або цілком, без перешкод, або не передаються взагалі. Інше залежить від особливостей конкретної технології, що використовується і властивостей цифрового формату. Формат досить багато - DTS, EDTV, HDTV і інші.
Оскільки прихід у наші краї високих технологій в свій час дещо затримався, більшість цифрових форматів так і не встигли знайти застосування. Вони можуть використовуватися окремими супутниковими або кабельними телеканалами, однак сьогодні весь світ вже готується до приходу HDTV - цифрового телебачення високої чіткості зображення. Формат включає кілька підтримуваних дозволів. Варто заздалегідь уточнити, чи відповідають можливості телевізора потребам покупця. Чим більшу роздільну здатність HDTV підтримує телевізор, то краще він сумісний з різними цифровими сигналами - супутникових та кабельних каналів, DVD, новітніх ігрових приставок, нарешті. На сьогоднішній день максимальна роздільна здатність HDTV - 1080p. Інші діючі дозволу - 720p і 1080i.
Формат екрана телевізора
Іноді він вказується як "співвідношення сторін" екрана. Багато хто, ймовірно, помічали, що співвідношення сторін екрану в кінотеатрі відрізняється від аналогічних показників звичайного телевізора. Нічого дивного. У аналогових і бюджетні моделі телевізорів найчастіше використовується формат 4:3 - 4х - ширина, 3х - висота. Формат - 16:9 з часів Едісона використовується в кінотеатрах, звідки він перекочував у широкоформатні телевізори - зазвичай дорогі аналогові або цифрові.
Зображення 16:9 не відповідає малоформатне екрану і навпаки. За необхідності і в залежності від технології воно або "обрізається" по краях, або компенсується темними "рамками" зверху і знизу або з боків екрану, або "розтягується" за допомогою спеціальних алгоритмів. У таких випадках зображення зазвичай не відповідає спочатку задуманого режисером. Таким чином, для промотра якісного широкоформатного відео найкраще підходить екран 16:9. Тим не менше, маленькі телевізори цілком підходять для невеликих приміщень і, завдяки невисокій ціні, користуються успіхом у невибагливих глядачів.
Типи телевізорів
Головне - вибрати відповідну технологію. Кожна з них має свої переваги і недоліки:
Кінескопні телевізори
Звичайні кінескопні телевізори, переважно - бюджетної цінової категорії. Більшість моделей випускається з аналоговими тюнерами, і, відповідно, не може приймати цифровий сигнал без додаткових конверторів. Якість прийому і зображення у аналогових телевізорів значно відрізняється від моделі до моделі, перша ознака тут - ціна. В залежності від цінової категорії випускаються не тільки телевізори з "дутими" кінескопами, але також і з плоскими, і навіть суперплоский екранами, "картинка" на яких практично не викривлюється. Яскравість і контрастність Кінескопного телевізору цілком прийнятні.
LCD (ЖК)
Плоскопанельний тип телевізорів. Принцип роботи - світло від спеціальної потужної лампи проходить через рідкокристалічну матрицю, яка формує власне зображення. Під впливом електричних розрядів матриця з високою частотою змінює ступінь прозорості окремо для кожного кристала-пікселя. Колір додається спеціальними фільтрами. Випускаються як аналогові, так і цифрові LCD-телевізори, у т. ч. з підтримкою HDTV.
Головне достоїнство LCD - мала товщина панелі. Розмір екрану може бути 50+ дюймів (більше 120 см), при цьому панель настільки тонка, що її можна розмістити на стіні, використовувати замість монітора і т.д. Середній ресурс таких телевізорів - більше 30 років.
"Плазма"
Відмінні особливості плазмових телевізорів - це не тільки плоский екран і плоска тонка панель, яку можна повісити на стіну, а й досить екзотична технологія. Навіть сама назва "плазма" - щось прогресивне, з майбутнього.
Екран такого телевізора складається з мільйонів бульбашок-пікселів, заповнених інертними газами. Під впливом електричних розрядів бульбашки світяться. Процесор з величезною частотою роздає "завдання" для кажого пікселя, і, таким чином створюється "картинка".
Плазмові телевізори звичайно випускаються в "цифровому" варіанті. Технологія надійшла в масове виробництво порівняно недавно і витрачати час на розробку морально застарілого аналогового телевізора ціною в кілька тисяч доларів не має сенсу.
Головні недоліки плазмових панелей - не завжди якісне відображення чорного кольору і "вигорання" екрану при тривалому перегляді статичного зображення (наприклад "робочого столу" при роботі з комп'ютером). Хоча плазму зазвичай можна використовувати замість монітора ПК, це не завжди доцільно. Тим не менш, в останніх моделях "вигорання" практично усунуто.
Екрани у "плазми" досить великі - в даний час 42 дюйма - вже норма. Втім, такі розміри повністю відповідають досить високими цінами на плазмові телевізори.
Проекційні телевізори
Найчисленніший підвид. Продукція, що в цьому сегменті телевізори можна умовно розділити на два типи - телевізори з зворотною проекцією і телевізори з фронтальним проекцією.
Телевізор із зворотною проекцією зовні схожий на свого "кінескопа" побратима - великий бокс з екраном. Ззаду всередині - проектор, що транслює через систему лінз зображення на просветний екран;
Телевізор з фронтальної проекцією - власне, не цілком телевізор. Він складається зі світлого відображення екрану, що розміщується на стіні і окремого проектора, який, залежно від типу, може бути розміщений де завгодно - під стелею, на протилежній стіні за спиною глядача, на підставці перед екраном.
Загальний недолік телевізорів із зворотною та фронтальній проекцією - невисокі яскравість і контрастність зображення. Особливо це помітно в освітлених денним світлом приміщеннях. Крім того, телевізори з зворотною проекцією досить громіздкі. Однак, багато хто компенсує особливість їх технології - проекційні телевізори - рекордсмени за розмірами екрану, в деяких випадках - до 100 + дюймів (250 + см). Це вже можна порівняти з цим кінотеатром. Тим більше, що ціна на інші види телевізорів з порівнянними розмірами екранів зазвичай значно вище.
У проекційних телевізорах використовуються такі технології:
ЕЛТ - в основі проектора - один або три міні-кінескопа. Міні-зображення через систему лінз проектується на екран. Через малий ресурсу дорогих кінескопів і складності самостійної підстроювання зображення такі телевізори поступово зникають з продажу.
LCD - вельми перспективна і заслуговує довіри технологія. Принцип дії - світло через один або три прозорих РК-мінідісплея і систему лінз проектується на екран. Телевізори досить дорогі, однак якість зображення забезпечується висока, при цьому, як правило передбачена підтримка цифрового відео. LCD-проектори - реальний конкурент технології DLP.
DLP. Досить екзотичний тип телевізорів. Світло від спеціальної лампи відображається (проектується) на екран за допомогою мільйонів мікродзеркал, кожне з яких кориться власним сигналу. У залежності від ціни використовуються одночіпова або трьохчіпової (окремо для кожного кольору) матриця.
LCoS. Дуже якісна технологія. Щось середнє між LCD та DLP. Світло від лампи падає на дзеркальну поверхню через ЖК-матрицю, таким чином на екран відбивається вже готове зображення. У нових моделях використовуються також трьохчіпової технології - окремо для червоного, зеленого і синього кольорів. На відміну від, наприклад, LCD-проекціонок, в LCoS-телевізорах практично не видно "сітка" на екрані - чорні міжпіксельна проміжки. Зазвичай всі проекційні телевізори сумісні з цифровими, в т. ч. HDTV типами сигналів. Незважаючи на деякі недоліки, вони цілком окупають свою ціну.